КУПАННЯ ВЕДМЕЖАТ
Наш знайомий мисливець ішов берегом лісової річки і раптом почув сильний тріск дерев. Він злякався і скочив на дерево.
Із лісу вийшла на берег велика руда ведмедиця, з нею двоє веселих ведмежат і пестун — її річний син, ведмежача нянька.
Ведмедиця сіла. Пестун схопив одне ведмежа зубами за барки і давай занурювати його в річку.
Ведмежа вищало і борсалося, але пестун не випускав його, доки гарненько не виполоскав у воді.
Інше ведмежа злякалося холодної води і почало тікати в ліс. Пестун наздогнав його, нашльопав, а потім — у воду, як першого.
Полоскав, полоскав його, та ненароком і впустив у воду. Ведмежа як зареве! Тут в одну мить підскочила ведмедиця, витягла синочка на берег, а пестуну таких нашльопала, що той, бідний, вищав.
Опинившись знову на суші, обоє ведмежата залишились дуже задоволені купанням: день стояв спекотний і їм було страшенно жарко в густих волохатих шубах. Вода добре освіжила. Після купання ведмеді знову сховались у лісі, а мисливець зліз із дерева і пішов додому (За В. Біанкі).